напрати

Напрати, -перу, -ре́ш

гл. Настирать.

Значення в інших словниках

1. напрати — напра́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напрати — див. напирати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напрати — НАПРА́ТИ див. напира́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. напрати — НАПРА́ТИ див. напира́ти¹.  Словник української мови в 11 томах