напровадити

Напроваджувати, -джую, -єш

сов. в. напровадити, -джу, -диш, гл.

1) Наводить, навести, направлять, направить на что. Напровадив його на п'яну дорогу. Закр.

2) Наводить, навести много. Напровадив гостей повну хату.

8) Наговорить многое. Язиком намолов та напровадив усякої нісенітниці.

Значення в інших словниках

1. напровадити — напрова́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напровадити — див. напроваджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напровадити — НАПРОВА́ДИТИ див. напрова́джувати.  Словник української мови у 20 томах
4. напровадити — НАПРОВА́ДИТИ див. напрова́джувати.  Словник української мови в 11 томах