напрямувати

Напрямува́ти, -мую, -єш

гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався. Мир. ХРВ. 125.

Значення в інших словниках

1. напрямувати — -ую, -уєш, док., діал. Напрямити.  Великий тлумачний словник сучасної мови