напрямувати
Напрямува́ти, -мую, -єш
гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався. Мир. ХРВ. 125.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напрямувати — -ую, -уєш, док., діал. Напрямити. Великий тлумачний словник сучасної мови