напрямувати

напрямува́ти

-ую, -уєш, док., діал.

Напрямити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрямувати — Напрямува́ти, -мую, -єш гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався. Мир. ХРВ. 125. Словник української мови Грінченка