напряму
напряму́
присл., перен.
1》 Без посередників, без проміжних ланок, інстанцій.
2》 Безпосередньо, прямо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напряму — НАПРЯМУ́, присл., розм. Без посередництва кого-, чого-небудь; прямо, безпосередньо. Співробітничати напряму, обминаючи міністерство. Словник української мови у 20 томах