насліддя —
НАСЛІ́ДДЯ, я, с., заст. Спадщина. Хороший чесний рід – слова ці християнство Блюло, як дороге насліддя по батьках (П. Куліш); Вони [князі та бояри] спокійно по погромі над Калкою принялися [прийнялися] за свою давню роботу – спори за насліддя (І.
Словник української мови у 20 томах