насліддя

Насліддя, -дя

с. Наслѣдіе. Таке лукавому насліддя. К. Іов. 45.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насліддя — НАСЛІ́ДДЯ, я, с., заст. Спадщина. Хороший чесний рід – слова ці християнство Блюло, як дороге насліддя по батьках (П. Куліш); Вони [князі та бояри] спокійно по погромі над Калкою принялися [прийнялися] за свою давню роботу – спори за насліддя (І. Словник української мови у 20 томах