насліддя

НАСЛІ́ДДЯ, я, с., заст.

Спадщина.

Хороший чесний рід – слова ці християнство Блюло, як дороге насліддя по батьках (П. Куліш);

Вони [князі та бояри] спокійно по погромі над Калкою принялися [прийнялися] за свою давню роботу – спори за насліддя (І. Франко);

Батьків святе насліддя Ми змарнували (М. Зеров);

Життя наше – насліддя предків наших, і ми переймаємо незмінно їхній досвід служіння Богу (Валерій Шевчук);

Кожний народ гадає, що він володіє насліддям і правдивим законом і чинить по заповідях його (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).