насміхати

Насміха́ти, -ха́ю, -єш

гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати. Мет. 348.

Значення в інших словниках

1. насміхати — насміха́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. насміхати — див. ГЛУЗУВАТИ; насміватися; дк. НАСМІЯТИСЯ, висміяти, осміяти.  Словник синонімів Караванського
3. насміхати — -аю, -аєш, недок., рідко. Те саме, що насміхатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. насміхати — НАСМІХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що насміха́тися. Козаки з отамана Матяша насміхали (з думи); Татарин його [козака] озирає, З його насміхає (А. Кащенко); * Образно. Летить [Вітер], гуде, свище, Снігом хати обкидає, 3 людей насміхає (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
5. насміхати — НАСМІХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що насміха́тися. Козаки з отамана Матяша насміхали (Укр.. думи.., 1955, 14); *Образно. Летить [Вітер], гуде, свище. Снігом хати обкидає, 3 людей насміхає (Тич., І, 1957, 49).  Словник української мови в 11 томах