насміхання

Насміха́ння, -ня

с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.

Значення в інших словниках

1. насміхання — насміха́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. насміхання — -я, с. Дія за знач. насміхати і насміхатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насміхання — НАСМІХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. насміха́ти і насміха́тися. Кирилко почув у голосі батьковому гірке насміхання і зразу осікся (Панас Мирний); Коли матері взимку посилають котрогось із малих до вчителя з кутею, то без усякого насміхання кажуть...  Словник української мови у 20 томах
4. насміхання — Насміха́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. насміхання — НАСМІХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. насміха́ти і насміха́тися. Кирилко почув у голосі батьковому гірке насміхання і зразу осікся (Мирний, І, 1954, 152).  Словник української мови в 11 томах