наснувати

Наснувати, -ную́, -є́ш

гл. Натянуть извѣстное количество нитей на оснівницю. Желех. Вчора багато наснувала, а сьогодні дитина не дала. Конст. у.

Значення в інших словниках

1. наснувати — наснува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наснувати — див. насновувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наснувати — НАСНУВА́ТИ див. насно́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. наснувати — НАСНУВА́ТИ див. насно́вувати.  Словник української мови в 11 томах