наспівати
Наспіва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. наспіти, -пію, -єш и наспінути, -ну, -неш, гл.
1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Ком. І. 16. Раненько вийду, на обід наспіну. Мир. Пов. II. 79.
2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Оглядав, чи не наспіви погоня. Стор. МПр. 109. Тут їх доля зла наспіла. Котл. Ен. VI. 33.
3) Созрѣвать, созрѣть (о многихъ). Полуниці вже наспіли. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка