настренчити

Настренчити

см. настренчувати.

Значення в інших словниках

1. настренчити — настре́нчити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. настренчити — див. настренчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настренчити — НАСТРЕ́НЧИТИ див. настре́нчувати.  Словник української мови у 20 томах
4. настренчити — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. настренчити — НАСТРЕ́НЧИТИ див. настре́нчувати.  Словник української мови в 11 томах