нахиляти

Нахиля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. нахилити, -лю́, -лиш, гл.

1) Наклонять, наклонить. Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш. Ном. № 6006.

2) Склонять, склонить (кого къ чему). Не нахиляв (її) на свою стежку. Г. Барв. 343.

Значення в інших словниках

1. нахиляти — нахиля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нахиляти — Похиляти, хилити, зст. клонити, (тулуб) нагинати, гнути, (човен) кренити; (до чого) схиляти, навертати, спрямовувати.  Словник синонімів Караванського
3. нахиляти — див. прихиляти  Словник синонімів Вусика
4. нахиляти — -яю, -яєш, недок., нахилити, -хилю, -хилиш, док., перех. 1》 Змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. || Змінюючи положення, наближати до кого-, чого-небудь. 2》 перен., заст. Навертати, спрямовувати до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нахиляти — НАХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док. 1. що, рідко кого. Змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє; Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє (П.  Словник української мови у 20 томах
6. нахиляти — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін.  Словник синонімів української мови
7. нахиляти — НАХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАХИЛИ́ТИ, хилю́, хи́лиш, док., перех. 1. Змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє; Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє (Граб.  Словник української мови в 11 томах