Словник української мови Грінченка

нашурубурити

Нашурубурити, -рю, -риш

гл. Набуянить, набѣдокурить. Таке зілля, як парубок... раз би в раз на улицю, ще нашурубурить. Сим. 178.

Словник української мови Грінченка