нашіптувати
Нашіптувати, -тую, -єш
сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл.
1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Шевч. (О. 1862. IV. 21). Співать тобі думу, що ти ж нашептав. Шевч. 121.
2) Наушничать, наговаривать, наговорить.
3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Словник української мови Грінченка