нашіптувати —
наші́птувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
нашіптувати —
Шептати, говорити пошепки <�тихо, на вухо>; (потай докладати) наговорювати, наклепувати, набріхувати, ДОНОСИТИ; (підбивати) натуркувати; ЕТН. чаклувати; дк. НАШЕПТАТИ, о. присолодити язика.
Словник синонімів Караванського
нашіптувати —
-ую, -уєш, недок., нашептати, -шепчу, -шепчеш, док., перех. і неперех. 1》 Пошепки говорити, розповідати щось. 2》 Таємно наговорювати. 3》 заст. Проказувати заклинання; чаклувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нашіптувати —
НАШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШЕПТА́ТИ, шепчу́, ше́пчеш, док., що, рідко чого і без прям. дод. 1. Пошепки говорити, розповідати щось. Знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (М.
Словник української мови у 20 томах
нашіптувати —
НАШІ́ПТУВАТИ (кому — потай наговорювати комусь про кого-, що-небудь), НАТУ́РКУВАТИ розм. — Док.: нашепта́ти, нату́ркати. В анкеті поет визначав соцпоходження свого батенька словом "службовець".
Словник синонімів української мови
нашіптувати —
НАШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШЕПТА́ТИ, шепчу́, ше́пчеш, док., перех. і неперех. 1. Пошепки говорити, розповідати щось. Знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
нашіптувати —
Нашіптувати, -тую, -єш сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Шевч. (О. 1862. IV. 21). Співать тобі думу, що ти ж нашептав. Шевч. 121. 2) Наушничать, наговаривать, наговорить. 3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Словник української мови Грінченка