нащебетатися

Нащебетатися, -бечуся, -чешся

гл.

1) Нащебетаться. Як у садку соловейко та й нащебетався. Грин. III. 171.

2) Наговориться (о веселомъ женскомъ разговорѣ).

Значення в інших словниках

1. нащебетатися — нащебета́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нащебетатися — -ечуся, -ечешся, док., розм. 1》 Те саме, що нащебетати 1). 2》 Наговоритися досхочу (про веселу жіночу мову).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нащебетатися — НАЩЕБЕТА́ТИСЯ, ечу́ся, е́чешся, док., розм. 1. Те саме, що нащебета́ти 1. [Хор:] Цілував, цілував – Не націлувався, А в саду соловей Не нащебетався (І. Кочерга). 2. Наговоритися досхочу (про веселу жіночу або дитячу мову).  Словник української мови у 20 томах
4. нащебетатися — НАЩЕБЕТА́ТИСЯ, ечу́ся, е́чешся, док., розм. 1. Те саме, що нащебета́ти 1. [Хор:] Цілував, цілував — Не націлувався, А в саду соловей Не нащебетався (Коч., П’єси, 1951, 201). 2. Наговоритися досхочу (про веселу жіночу мову).  Словник української мови в 11 томах