невгавний

Невгавний, -а, -е

= невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей. Г. Барв. 308.

Значення в інших словниках

1. невгавний — невга́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невгавний — див. неугавний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невгавний — НЕВГА́ВНИЙ див. неуга́вний.  Словник української мови у 20 томах
4. невгавний — БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм.  Словник синонімів української мови
5. невгавний — НЕВГА́ВНИЙ див. неуга́вний.  Словник української мови в 11 томах