невгавний —
невга́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
невгавний —
див. неугавний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невгавний —
НЕВГА́ВНИЙ див. неуга́вний.
Словник української мови у 20 томах
невгавний —
БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм.
Словник синонімів української мови
невгавний —
Невгавний, -а, -е = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей. Г. Барв. 308.
Словник української мови Грінченка