недопиток

Недо́питок, -тка

м. = недопивок. Оце як п'ють у шинку люде та позоставляють недопитки, то вони (шинкарі) позливають у чарку та й підсунуть чоловікові. Г. Барв. 291.

Значення в інших словниках

1. недопиток — недо́питок іменник чоловічого роду частіше вживається у множині  Орфографічний словник української мови
2. недопиток — див. недопитки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недопиток — НЕДО́ПИТОК див. недо́питки.  Словник української мови у 20 томах
4. недопиток — НЕДО́ПИТОК див. недо́питки.  Словник української мови в 11 томах