Словник української мови Грінченка

недорослий

Недорослий, -а, -е

Недорослый. Нічим обуть панят недорослих. Шевч. 219.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. недорослий — недоро́слий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. недорослий — -а, -е. 1》 Який ще не виріс, перебуває в дитячому віці; малолітній. 2》 Який не досяг нормального зросту; низький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недорослий — НЕДОРО́СЛИЙ, а, е. 1. Який ще не виріс, перебуває в дитячому віці; малолітній. Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Т. Шевченко); Катерина сама ще недоросла, зв'язана з малим Тарасом (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. недорослий — МАЛОЛІ́ТНІЙ прикм. (який має мало років — про дітей, підлітків), МАЛИ́Й, НЕДОЛІ́ТНІЙ розм.; НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ, НЕДОРО́СЛИЙ (перев. про людину, яка не досягла повноліття). Іду до прийому, да чогось і ноги трусяться, підкошуються, і себе жаль, і матері жаль...  Словник синонімів української мови
  5. недорослий — НЕДОРО́СЛИЙ, а, е. 1. Який ще не виріс, перебуває в дитячому віці; малолітній. Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Шевч., І, 1951, 242); Катерина сама ще недоросла, зв’язана з малим Тарасом (Вас.  Словник української мови в 11 томах