недорослий
НЕДОРО́СЛИЙ, а, е.
1. Який ще не виріс, перебуває в дитячому віці; малолітній.
Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Шевч., І, 1951, 242);
Катерина сама ще недоросла, зв’язана з малим Тарасом (Вас., II, 1959, 348);
*У порівн. Голова завкому Заяць, мерзлякуватий, маленький, наче недорослий, .. під оплески оддавав їх [ключі] новосельцям (Перв., Материн.. хліб, 1960, 160).
2. Який не досяг нормального зросту; низький.
Невжеж вона його причарувала так, тая недоросла Гатка?.. (Гр., II, 1963, 381);
Ой у моїм городчику та виросла сосна, Мій миленький горбатенький, а я недоросла (Коломийки, 1969, 119).
Словник української мови (СУМ-11)