Словник української мови Грінченка

незобутий

Незобутий, -а, -е

Необутый. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту. Мет. 273.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. незобутий — НЕЗОБУ́ТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що невзу́тий. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах