Словник української мови у 20 томах

незобутий

НЕЗОБУ́ТИЙ, а, е, розм., рідко.

Те саме, що невзу́тий.

Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. незобутий — Незобутий, -а, -е Необутый. Посилає рано по воду незобуту, незодягнуту. Мет. 273.  Словник української мови Грінченка