нелюдський

Нелюдський, -а, -е

1) Нечеловѣческій. В неї щось у очах нелюдське світиться... У людей такого погляду не буває. Г. Барв. 375.

2) Безчеловѣчный, жестокій. І ти нелюдської дознала муки. К. ХП. 53.

3) Необходительный.

Значення в інших словниках

1. нелюдський — нелю́дський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нелюдський — (не як у людей) несвітський; (- зусилля) НАДЛЮДСЬКИЙ; (біль) смертельний; (погром) ЖОРСТОКИЙ, деспотичний; (вчинок) ганебний; (ненависницький) мізантропічний; (- муки) пекельний; (радий з чужих мук) садистичний.  Словник синонімів Караванського
3. нелюдський — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
4. нелюдський — [неил'едз'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
5. нелюдський — -а, -е. 1》 Не властивий людині, не характерний для людини, не такий, як у людей. 2》 Який виходить за межі людських можливостей, дуже великий силою свого вияву, прояву; незвичайний. 3》 Дуже жорстокий, немилосердний, деспотичний. || Негідний людини; ганебний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. нелюдський — НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. 1. Не властивий людині, не характерний для людини, не такий, як у людей. Смерть його, як і життя, нелюдська була (Панас Мирний); Дівчина скрикнула страшним нелюдським криком та й упала, як мертва, додолу біля мертвої матері (Б.  Словник української мови у 20 томах
7. нелюдський — не свої́м (нелю́дським, несамови́тим і т. ін.) го́лосом, зі сл. крича́ти, вереща́ти і под. Дуже голосно, надривно. — О жах! — Раптом скрикнув не своїм голосом письменник.— Що я написав? Та це ж найсправжнісінька халтура (М.  Фразеологічний словник української мови
8. нелюдський — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ...  Словник синонімів української мови
9. нелюдський — Нелю́дський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. нелюдський — НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. 1. Не властивий людині, не характерний для людини, не такий, як у людей. Смерть його, як і життя, нелюдська була (Мирний, І, 1954, 48); Дівчина скрикнула страшним нелюдським криком та й упала, як мертва, додолу біля мертвої матері (Гр.  Словник української мови в 11 томах