ненавидник

Ненавидник, -ка

м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Єв. Л. І. 71. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити. Г. Барв. 19.

Значення в інших словниках

1. ненавидник — нена́видник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. ненавидник — -а, ч., діал. Ненависник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ненавидник — НЕНА́ВИДНИК, а, ч., діал. Ненависник. Приблудивсь до річки Росі єзуїтський ненавидник, Підступної проповіді польсько-римської противник (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
4. ненавидник — НЕНА́ВИДНИК, а, ч., діал. Ненависник.  Словник української мови в 11 томах