Значення в інших словниках
-
ненавидник —
нена́видник іменник чоловічого роду, істота діал.
Орфографічний словник української мови
-
ненавидник —
НЕНА́ВИДНИК, а, ч., діал. Ненависник. Приблудивсь до річки Росі єзуїтський ненавидник, Підступної проповіді польсько-римської противник (П. Куліш).
Словник української мови у 20 томах
-
ненавидник —
НЕНА́ВИДНИК, а, ч., діал. Ненависник.
Словник української мови в 11 томах
-
ненавидник —
Ненавидник, -ка м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Єв. Л. І. 71. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити. Г. Барв. 19.
Словник української мови Грінченка