Значення в інших словниках
-
неодмінний —
неодмі́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
неодмінний —
Обов'язковий, конечний, доконечний; (атрибут) постійний, незмінний, необхідний; (- рису) характерний; пр. НЕОДМІННО, ОБОВ'ЯЗКОВО; рано чи пізно.
Словник синонімів Караванського
-
неодмінний —
-а, -е. 1》 Яким не можна знехтувати, якого потрібно дотримуватись, якого необхідно виконувати; обов'язковий. || Якого не можна уникнути. || Без якого неможливо обійтися; необхідний. || Постійний, незмінний. 2》 Характерний для кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
неодмінний —
НЕОДМІ́ННИЙ, а, е. 1. Якого не можна знехтувати, якого слід дотримуватись, який потрібно виконувати; обов'язковий. Правильні сівозміни є неодмінною умовою розумного використання землі (з наук. літ.); // Якого не можна уникнути; неминучий.
Словник української мови у 20 томах
-
неодмінний —
НЕМИНУ́ЧИЙ (про дію, подію, явище — якого не можна уникнути, відвернути), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕВІДВОРО́ТНИЙ, НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, НЕУСУВНИ́Й рідше (про щось перев.
Словник синонімів української мови
-
неодмінний —
Неодмі́нний = невідмі́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
неодмінний —
НЕОДМІ́ННИЙ, а, е. 1. Яким не можна знехтувати, якого потрібно дотримуватись, який потрібно виконувати; обов’язковий. Правильні сівозміни є неодмінною умовою розумного використання землі (Хлібороб Укр., 2, 1968, 4); // Якого не можна уникнути.
Словник української мови в 11 томах