неосудливий

Неосу́дливий, -а, -е

Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая! Мет. 122.

Значення в інших словниках

1. неосудливий — неосу́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неосудливий — -а, -е. Який не гудить, не ганить інших людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неосудливий — НЕОСУ́ДЛИВИЙ, а, е. Який не викликає осуду, не заслуговує на осуд. Неосудлива поведінка.  Словник української мови у 20 томах