неосудливий

НЕОСУ́ДЛИВИЙ, а, е.

Який не викликає осуду, не заслуговує на осуд.

Неосудлива поведінка.

Значення в інших словниках

1. неосудливий — неосу́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неосудливий — -а, -е. Який не гудить, не ганить інших людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неосудливий — Неосу́дливий, -а, -е Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая! Мет. 122.  Словник української мови Грінченка