1. Словник української мови у 20 томах

неосудливий

НЕОСУ́ДЛИВИЙ, а, е.

Який не викликає осуду, не заслуговує на осуд.

Неосудлива поведінка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неосудливий — неосу́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неосудливий — -а, -е. Який не гудить, не ганить інших людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неосудливий — Неосу́дливий, -а, -е Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая! Мет. 122. Словник української мови Грінченка