неостаточний
НЕОСТАТО́ЧНИЙ, а, е.
1. Про рішення, відповідь і т. ін.; який ще можуть змінити, переглянути або скасувати.
Неостаточне рішення;
Неостаточні підсумки голосування.
2. рідко. Не доведений до кінця; проміжний.
Неостаточна перемога.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неостаточний — неостато́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- неостаточний — -а, -е. Який не повністю з'ясований, не повністю виявлений. || Який може бути зміненим, переглянутим. || Який не доведений до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неостаточний — ПОПЕРЕ́ДНІЙ (який здійснюється, здійснювався, був, існував перед іншим, передує іншому), ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРЕДНІ́ШИЙ розм., ПРЕЛІМІНА́РНИЙ книжн., ПЕРЕ́ДШИЙ діал. Словник синонімів української мови