неосудливий
неосу́дливий
-а, -е.
Який не гудить, не ганить інших людей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неосудливий — неосу́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- неосудливий — НЕОСУ́ДЛИВИЙ, а, е. Який не викликає осуду, не заслуговує на осуд. Неосудлива поведінка. Словник української мови у 20 томах
- неосудливий — Неосу́дливий, -а, -е Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая! Мет. 122. Словник української мови Грінченка