неосудливий

неосу́дливий

-а, -е.

Який не гудить, не ганить інших людей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неосудливий — неосу́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неосудливий — НЕОСУ́ДЛИВИЙ, а, е. Який не викликає осуду, не заслуговує на осуд. Неосудлива поведінка. Словник української мови у 20 томах
  3. неосудливий — Неосу́дливий, -а, -е Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая! Мет. 122. Словник української мови Грінченка