1. Словник української мови у 20 томах

неосудний

НЕОСУ́ДНИЙ, а, е, юр.

Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін.

Адвокати Піночета докладають усіх можливих зусиль, щоб лікарі визнали їхнього клієнта неосудним (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неосудний — неосу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неосудний — ЮР. психічно хворий; г. невсудний, невсудливий. Словник синонімів Караванського
  3. неосудний — -а, -е, юр. Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неосудний — НЕОСУ́ДНИЙ, а, е, юр. Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  5. неосудний — Неосудний, -а, -е Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить. Волын. г. Словник української мови Грінченка