неосудний
НЕОСУ́ДНИЙ, а, е, юр. Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неосудний — неосу́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- неосудний — ЮР. психічно хворий; г. невсудний, невсудливий. Словник синонімів Караванського
- неосудний — -а, -е, юр. Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неосудний — НЕОСУ́ДНИЙ, а, е, юр. Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін. Адвокати Піночета докладають усіх можливих зусиль, щоб лікарі визнали їхнього клієнта неосудним (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- неосудний — Неосудний, -а, -е Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить. Волын. г. Словник української мови Грінченка