Словник української мови у 20 томах

неостаточний

НЕОСТАТО́ЧНИЙ, а, е.

1. Про рішення, відповідь і т. ін.; який ще можуть змінити, переглянути або скасувати.

Неостаточне рішення;

Неостаточні підсумки голосування.

2. рідко. Не доведений до кінця; проміжний.

Неостаточна перемога.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неостаточний — неостато́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. неостаточний — -а, -е. Який не повністю з'ясований, не повністю виявлений. || Який може бути зміненим, переглянутим. || Який не доведений до кінця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неостаточний — ПОПЕРЕ́ДНІЙ (який здійснюється, здійснювався, був, існував перед іншим, передує іншому), ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРЕДНІ́ШИЙ розм., ПРЕЛІМІНА́РНИЙ книжн., ПЕРЕ́ДШИЙ діал.  Словник синонімів української мови