неостаточний

неостато́чний

-а, -е.

Який не повністю з'ясований, не повністю виявлений.

|| Який може бути зміненим, переглянутим.

|| Який не доведений до кінця.

Значення в інших словниках

1. неостаточний — неостато́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неостаточний — НЕОСТАТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Про рішення, відповідь і т. ін.; який ще можуть змінити, переглянути або скасувати. Неостаточне рішення; Неостаточні підсумки голосування. 2. рідко. Не доведений до кінця; проміжний. Неостаточна перемога.  Словник української мови у 20 томах
3. неостаточний — ПОПЕРЕ́ДНІЙ (який здійснюється, здійснювався, був, існував перед іншим, передує іншому), ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРЕДНІ́ШИЙ розм., ПРЕЛІМІНА́РНИЙ книжн., ПЕРЕ́ДШИЙ діал.  Словник синонімів української мови