неостаточний — Орфографічний словник української мови

неостаточний — -а, -е. Який не повністю з'ясований, не повністю виявлений. || Який може бути зміненим, переглянутим. || Який не доведений до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
неостаточний — НЕОСТАТО́ЧНИЙ, а, е. 1. Про рішення, відповідь і т. ін.; який ще можуть змінити, переглянути або скасувати. Неостаточне рішення; Неостаточні підсумки голосування. 2. рідко. Не доведений до кінця; проміжний. Неостаточна перемога. Словник української мови у 20 томах
неостаточний — ПОПЕРЕ́ДНІЙ (який здійснюється, здійснювався, був, існував перед іншим, передує іншому), ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РВІСНИЙ, ПЕРЕДНІ́ШИЙ розм., ПРЕЛІМІНА́РНИЙ книжн., ПЕРЕ́ДШИЙ діал. Словник синонімів української мови