несподіваний —
-а, -е. Якого не чекали; якого не можна було передбачити; непередбачений. || у знач. ім. несподіване, -ного, с. Те, чого не чекали, не передбачали. || Який швидко, раптово з'явився, настав і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
несподіваний —
НЕСПОДІ́ВАНИЙ, а, е. Якого не чекали: якого не можна було передбачити; непередбачений. Повертаючись з поля додому, гомоніли одрадяни про несподіване Федорове щастя (Панас Мирний); Зоня і Юзя здригнулись від сього несподіваного співу...
Словник української мови у 20 томах
несподіваний —
ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал.
Словник синонімів української мови
несподіваний —
Несподі́ваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
несподіваний —
НЕСПОДІ́ВАНИЙ, а, е. Якого не чекали: якого не можна було передбачити; непередбачений. Повертаючись з поля додому, гомоніли одрадяни про несподіване Федорове щастя (Мирний, IV, 1955, 229); Зоня і Юзя здригнулись від сього несподіваного співу...
Словник української мови в 11 томах