ницак

Ницак, -ка

м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. К. Бай. 75. Покиньте зараз римських ницаків. К. ПС. 95.

Значення в інших словниках

1. ницак — -а, ч., діал. Підлий, нікчемний підлабузник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ницак — НИЦА́К, а́, ч., зневажл. Негідна, підла, ница людина.  Словник української мови у 20 томах