ницак

Ницак, -ка

м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. К. Бай. 75. Покиньте зараз римських ницаків. К. ПС. 95.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ницак — -а, ч., діал. Підлий, нікчемний підлабузник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ницак — НИЦА́К, а́, ч., зневажл. Негідна, підла, ница людина. Словник української мови у 20 томах