ницак

НИЦА́К, а́, ч., зневажл.

Негідна, підла, ница людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ницак — -а, ч., діал. Підлий, нікчемний підлабузник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ницак — Ницак, -ка м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. К. Бай. 75. Покиньте зараз римських ницаків. К. ПС. 95. Словник української мови Грінченка