ницак

ница́к

-а, ч., діал.

Підлий, нікчемний підлабузник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ницак — НИЦА́К, а́, ч., зневажл. Негідна, підла, ница людина. Словник української мови у 20 томах
  2. ницак — Ницак, -ка м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. К. Бай. 75. Покиньте зараз римських ницаків. К. ПС. 95. Словник української мови Грінченка