нишпорка
Ни́шпорка, -ки
об.
1) Человѣкъ, постоянно чего-то ищущій, во все сующій свой носъ для развѣдыванія. Годі нишпоркою ходити на довідки до нас.
2) ж. Шареніе, исканіе. піти по нишпорках. Начать выискивать, шарить.
Словник української мови Грінченка