ноша —
но́ша іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ноша —
НОША – НОШІ Ноша, -і, ор. -ею. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення, а також переносно. Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д.Ткач). Ноші, нош, мн. Носилки.
Літературне слововживання
ноша —
Но́ша. Одяг, народний костюм. Чернівці зароїлися молодими, кремезними подолянами і зграбними гуцулами. Всі ті козаки, як в народі почали звати січовиків, виступили в мальовничих одягах народної ноші з нагрудними лентами, з топірцями, а дехто в новім...
Українська літературна мова на Буковині
ноша —
(речі) багаж; (вантаж) вага, тягар; П. обов'язок, повинність; Д. одяг; мн.
Словник синонімів Караванського
ноша —
-і, ж. 1》 Речі, що їх хтось несе або які призначені для перенесення. || перен. Усе те, що хтось зобов'язаний здійснювати, виконувати і т. ін. 2》 діал. Одяг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ноша —
НО́ША, і, ж. 1. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення. Він утомився від важкої ноші – мішка й кошика з усякою всячиною (О. Бойченко); Олексій прив'язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д. Ткач).
Словник української мови у 20 томах
ноша —
ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе).
Словник синонімів української мови
ноша —
НО́ША, і, ж. 1. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення. Він утомився від важкої ноші — мішка й кошика з усякою всячиною (Бойч.
Словник української мови в 11 томах