нуждити

Нужди́ти, -жду, -диш

гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем. Мкр. Н.

Значення в інших словниках

1. нуждити — -ду, -диш, недок., перех., діал. Змушувати, неволити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. нуждити — НУЖДИ́ТИ, жджу́, жди́ш, недок., діал. Примушувати, силувати. Коли схоче син женитись, то не помішаєм [не завадимо] і нуждить його не будем (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах