нуждити
Нужди́ти, -жду, -диш
гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем. Мкр. Н.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нуждити — -ду, -диш, недок., перех., діал. Змушувати, неволити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нуждити — НУЖДИ́ТИ, жджу́, жди́ш, недок., діал. Примушувати, силувати. Коли схоче син женитись, то не помішаєм [не завадимо] і нуждить його не будем (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах