нуждити

нужди́ти

у, -диш, недок., перех., діал.

Змушувати, неволити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нуждити — НУЖДИ́ТИ, жджу́, жди́ш, недок., діал. Примушувати, силувати. Коли схоче син женитись, то не помішаєм [не завадимо] і нуждить його не будем (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. нуждити — Нужди́ти, -жду, -диш гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем. Мкр. Н. Словник української мови Грінченка